Навіщо Києву Дніпро

Мешканці столиці все більше сприймають Дніпро як магістраль, перешкоду, яку треба здолати їдучі до праці та додому. У Києві майже немає гарних прогулянкових місць з підходом до води. Що таке велика ріка у великому місті?

Ріка для міста – це життя, 90% питної води, праця енергетичних споруд, транспортна артерія, промислове виробництво та, звичайно, відпочинок.

Сьогодні Дніпро у задовільному стані. Хоча йому надана третя категорія, і водорості з кожним роком цвітуть все більше.

Але у Держводоагентстві, Інституту гідробіології НАН України та «Київводоканалі» не хочуть лякати мешканців Києва – стверджують, що показники чистоти води у нормі. Що правда, зміни у житті ріки є.

Велике будівництво

Ще 60 років тому, Дніпро уздовж Києва був помітно вужче. Після будівництва Канівського водосховища, течія Дніпра сповільнилася.

Чому купатися «не рекомендовано»

Жовті чи червоні прапорці на пляжах – ще не вирок для ріки чи водойму. «Пляжі зачиняють через нестачу санітарних об’єктів. До цього ж, культура нашого населення призводить до потрапляння органіки до води, що сприяє розвитку бактеріальних забруднень.» – коментує Володимир Щербак, ведучий науковий працівник Інституту гідробіології НАН України.

Нажаль, керівники міста сьогодні сприймають береги ріки як будівельний майданчик, не як місце для відпочинку. Згідно водному кодексу, санітарна зона у великих містах становить 100 м. від берегу. В Києві цієї норми не додержуються. Головну загрозу становлять не великі виробництва, а гаражні та дачні кооперативи, АЗС та кафе, які не приєднуються до каналізаційної інфраструктури, а просто врізаються в зливові стоки для дощових вод. І все це неочищеним потоком потрапляє в річку.

Що дійсно погано: Дніпро цвіте все більше. У «Київводоканалі» порахували, що кількість синьо-зелених водоростей за останні чотири роки зросла більш ніж в три рази. В результаті підприємство стало використовувати більше хлору. У самій річці через водорості менше кисню, гине риба, купання стає небезпечним.

В європейських містах і особливо у Франції використовують цікавий метод. Питний водозабір ставлять нижче міста за течією, а скидання очищеної води в ту саму річку – вище. Виходить, що городяни скидають те, що самі ж і будуть пити. В результаті таких заохочувальних заходів і мільйонних інвестицій до річки Темза, яка сорок років тому була отруйною, сьогодні водиться лосось.

«Очисна станція в Бортничах будувалася на початку 1960-х. А в світі щороку синтезується до 2000 різних речовин. Не всі вони потрапляють у воду. Але спектр забруднень дуже змінюється. І, природно, повинні бути модернізації, нові системи водопідготовки та водоочищення », – вважає гідробіолог.

«У Києві берег – для автомобілів. Відшліфована водою кромка була єдиним рівним місцем, де без зайвих витрат можна було прокласти шосе, – пояснює координатор проектів в Раді з урбаністики Києва Григорій Мельничук. – Триста років тому нинішній порт був в якійсь мірі прогулянковим: маленькі кораблики, дружини, що зустрічають рибалок, і їхні будинки поруч ж. Поступово йшла модернізація, з’являлися великі крани, і територія стала недоступною».

Вихід – прибрати порт з міста, а його територію забудувати житлом, причалами і набережною для прогулянок з виходом до води, вважає урбаніст. «Порт має потребу в гарній логістиці і не вимагає великої кількості людей в обслуговуванні. Тому навіть в містах на океанських узбережжях старі порти забудовують житлом і споруджують нові за межами міста. Київський порт ще в радянські часи збиралися винести в Українку», – додає Григорій Мельничук.

Ще один золотий фонд столиці – острова. Зараз вони законсервовані або на них пляжі з кафе і ресторанами. А могли б бути великою рекреаційною зоною зі спа-салонами, готелями або будинками відпочинку, з велосипедними містками між собою і правим і лівим берегами. Тоді б Дніпро придбав зовсім інше значення для міста.

Біологи і управлінці зі сфери водних ресурсів впевнені, що Дніпро може стати чистішим. Володимир Щербак вірить в людей і вважає, що вони хоч і повільно, але стають більш свідомими. Та й навчитися треба в принципі мало чого:

1) вибирати безфосфатні мийні засоби;

2) залишати після пікніка і відпочинку чисту територію;

3) не мити на березі або в самому водоймі машини, килими та інші корисні в господарстві речі.

У «Київводоканалі» кажуть, що такими свідомими повинні стати і наші сусіди по державному кордону: брудну воду ми отримуємо від них. П’ять років тому навіть підготували концепцію щодо захисту транскордонної річки, але підписати не встигли.

Доведеться киянам самим піклуватися про свою річку. Ірина Овчаренко резюмує: «Якщо гіпотетично уявити, що річки зупинилися і вода не оновлюється, то від стоків з комунальної сфери, промисловості та сільського господарства вони за один лише тиждень стали б отрутою». А поки у Дніпра тільки третя ступінь, четверта означає непридатність води для вживання в принципі.

Джерело: https://bigkiev.com.ua/content/zachem-kievu-dnepr

1

2

3

4

6

7

8

9

10

11

12

13

14

Інші новини